Це стосовно причин - їх давно вже ніхто не питає, Це застиглих дощів непрокрапана ніжна глазур. І у місяць хрущів я так звично тебе прогортаю, Як знайомий альбом незавершених карикатур.
Павутинних стихій я розплутаю вузол квапливо І собі заберу крихту вічності у пірамід. Ця буденність для нас перетвориться завтра на диво, Післязавтра від дива навряд чи залишиться слід.