Це стосовно причин - їх давно вже ніхто не питає, Це застиглих дощів непрокрапана ніжна глазур. І у місяць хрущів я так звично тебе прогортаю, Як знайомий альбом незавершених карикатур.
Заримованих слів непомітні, стрімкі круговерті, Я поволі і сам наче рима до тебе стаю. Я тобі відішлю цю віршовану душу в конверті, Я тобі відішлю…І чекатиму довго твою.