Сходи
без сходів (порушник часових кордонів)
Кроки
– мов кролики. Як ми один без одного?
Злою
безоднею з’їде сльоза на роликах.
Хтось
за паролем, за поступом чи за подихом
Звірить
з луною від них найстаріший ролекс.
Кроки
– мов крони. Заплачено пішоходикам.
В
ночі відходить день, і вдягне корону
Той,
за порогом, цілуючи ступні сходинок,
Схід
дочуває залишений ген за рогом.
Кроки
– мов кров, мов розхлюпаний небом колір.
Мов
меланхолік, гнеться ковзке поруччя...
Що
ж Ти впоров, нам так файно жилося в колі?
Промінь
секундної стрілки пору порушив.
Протяг
прийшов одягнути один наручник –
Східця
переступ так просто із рук не сходив.
11.02.08
|